позбавити
Смотреть что такое "позбавити" в других словарях:
позбавити — див. позбавляти … Український тлумачний словник
позбавити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
збезчестити — (позбавити дівочої чести), знеславити, зганьбити, знечестити … Словник синонімів української мови
повіситися — (позбавити себе життя перев. через повішення), задавитися, задавлюватися, у[в]давитися … Словник синонімів української мови
о горле приправити — позбавити життя … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
зламувати — ую, уєш, недок., рідко, злама/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Згинаючи що небудь, надавлюючи на щось, відділяти, відламувати частини, шматки від чого небудь; розламувати. || Порушувати частково або повністю цілість кістки, кісток. || тільки док.… … Український тлумачний словник
зсушити — і рідко ізсуши/ти, зсушу/, зсу/шиш, док., перех. 1) Повністю позбавити вологи, зробити зовсім сухим; випарувати. || Висушивши, зробивши сухим, позбавити життєздатності (рослини). 2) перен. Зробити худим, виснаженим … Український тлумачний словник
повалити — I валю/, ва/лиш, док., перех. 1) Примусити впасти, силою перекинути. || Вбити. || Зрізати, зрубати (дерево, ліс). || Зруйнувати, розламати. || перен. Позбавити можливості триматися на ногах, змусити лягти (про втому, хворобу, сон і т. ін.).… … Український тлумачний словник
розжалувати — ую, уєш, док., перех., заст. Позбавити кого небудь попереднього звання, чину. || Понизити на посаді; позбавити попередньої посади … Український тлумачний словник
сідло — I с ідло а, с., діал. Місце, де розсаджуються рибалки. II сідл о а/, с. 1) Упряж для їзди верхи – сидіння для вершника, яке прикріплюють на спині коня, мула і т. ін. •• Ви/бити із сідла/ кого позбавити кого небудь спокою, душевної рівноваги,… … Український тлумачний словник
